gall_skomoroch (gall_skomoroch) wrote,
gall_skomoroch
gall_skomoroch

Червоногород-Червоне

http://arch-heritage.livejournal.com/52138.html
Прочитав аж тепер- через 4 роки.
Для Кам’янчанки та для читачів цього повідомлення- деякі уточнення в міру мого знання і розуміння.

Я вибрав по порядку те, що мене муляє і пронумерував.

1.«главарь нырковского колхоза разобрал дворец, а из его камня построил свинарник»
2.«Я зверею, когда это место называют Нырковым»
3.«именно из Ныркова»
4.«в Червоногруд в феврале 1945 года пришла смерть в виде отряда уповцев,»
5.«вырезавших всех немногочисленных жителей этого польского поселения.»
6.«Не осталось никого.»
7.«Когда в советские годы тут построили лагерь "Ромашка", некому было протестовать»
8.«Меня бесят попытки назвать это место Червоногородом - у поляков на городах кабачки, пшепрашам, свои поселения они так не называют.»
9.«Найдете тут какую давнеславянскую фибулу или наконечник стрелы - вперед, пусть будет -город, но то, что мы все еще видим - это 17-19 века, это совсем иная песня»
10.«и не стоит плевать на то, что случилось тут 3 февраля 1945г.»
11.«Багряно-красная земля объясняет название места, но то, что Червоная Русь пошла именно отсюда - враки.»
12.«Все, что можно было, нашли еще советские пионеры из "Ромашки".»
13.«Надгробие чудом успел спасти Борис Возницкий, директор Львовской Галереи Искусств.»
14.«Ведь по документам ни костела, ни остатков замка НЕ СУЩЕСТВУЕТ»

Відповідаю врозбивку-в силу зв’язків

2.«Я зверею, когда это место называют Нырковым».
Місцеві жителі так не називають.
Червоне. Червоногород. Урочище Червоне. Червоногородський(Джуринський) водоспад. Червоногородський замок(палац).
Руїни Червоногорода.
Адміністративно це місце належить до Ниркова-але це вже інша річ.
Добиратися найкраще через Нагіряни Можна через Нирків- якщо не жаль машини. Можна від Устечка- якщо не жаль позашляховика і ніг. Можна по Джурину на камері від грузовика, плоті, човні, байдарці від моєї Слобідки- ще й з каплички цілющої святої води поп’єте. Якщо скажете, що ще десь є краща- і я озвірію. НЕМА.

8.«Меня бесят попытки назвать это место Червоногородом - у поляков на городах кабачки, пшепрашам, свои поселения они так не называют.»
Ви полька? Тоді БУДБ ЛАСКА!
А в українській це Червоногород. На відміну від львівського Червонограда. До польського оґруда відношення не має.

12.«Все, что можно было, нашли еще советские пионеры из "Ромашки".»
Не знайшли, бо й не шукали. Вони шукали золото. Я брав участь в одному з таких пошуків. В наступний-туди ж мене не взяли- місцевий, та ще й чогось боїться. Кінчився він евакуацією тернопільчан під захистом міліції. А мені тато пояснив, ДЕ ми були і ЩО знайшли.

9.«Найдете тут какую давнеславянскую фибулу или наконечник стрелы - вперед, пусть будет -город, но то, что мы все еще видим - это 17-19 века, это совсем иная песня»
Знайдено- і давно. Ще А.Шнайдер у 1877знайшов, обстежив і описав давньоруські поховання.
В середині 2000 В.Ільчишин в 7 місцях на обох берегах Джурина в Червоному і околицях дослідив багатошарові поселення- від скіфів і до середньовіччя. В т,ч, і древньоруські.
Резиденція руських князів 9 ст.
1240- міське поселення і дерев’яний замок.
1313- червоногородський воєвода Гринько. Це не Польща- Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське. З офіційною руською мовою.
Червоногород мав герб – князів Коріатовичів, як і Поділля.
Аж у 1395 Ягайло приєднав ці землі до Польщі.

11.«Багряно-красная земля объясняет название места, но то, что Червоная Русь пошла именно отсюда - враки.»
Не «враки». Версія. Польська. Дуже їм вже хотілося, щоб Червень був ТУТ.
А росіянам- щоб там, під Хрубешувом.
Спір так і залишається донині.

14.«Ведь по документам ни костела, ни остатков замка НЕ СУЩЕСТВУЕТ»
А від цього звірію я. І це бісить мене.
Були охоронні таблички- кінця 50-х. Як і на Заліщицькій ратуші.
Тільки голови колгоспів тут ні при чому- був райком, обком, ЦК спочатку КП(б)У, ВКП(б), потім-КПУ, КПРС.
Командири.
А виконавці були різні.
Хто кричав «Вперрьод». А хто зціпив зуби і старався хоч щось врятувати. Під страхом божим.

1.«главарь нырковского колхоза разобрал дворец, а из его камня построил свинарник»
Їх було троє в період розвалювання палацу. Двоє місцевих- нирківських. Ці розбирали з неохотою, але і без опору. Хати, млин, палац. І будували колгоспні ферми. Не виконаєш- партквиток на стіл.

13.«Надгробие чудом успел спасти Борис Возницкий, директор Львовской Галереи Искусств.»
А третій- з мого села. Поїхав у Львів. Поговорив. На свій страх і риск завантажив у грузовик і відвіз в Олесько те, що знайшов Возницький. Надгробок ,«Алегорію смерті», «Три грації», лева і ще дещо, про що і Олесько і Львів мовчать. Заборонив чіпати башти- так йому підказав Возницький. Розбирав те, що вже було зруйноване. Костьол обійшовся йому інсультом.

3.«именно из Ныркова»
Ні. З трьох сторін- від Нагірян, Устечка і Садок.

4.«в Червоногруд в феврале 1945 года пришла смерть в виде отряда уповцев,»
НІ!!! СМЕРТЬ ПРИНЕСЛА СМЕРТІ СМЕРТЬ. На жаль- не до кінця.
(Це як рецидивіст розповідає на суді, як він спокійно сидить в хаті і пакує чемодани, а тут ввалюються і починають його бити.
Він же не згадує, що він у чужій хаті і ввалюються господарі).
А. Поляки були попереджені українцями. Ще 5 січня. Термін- до 1 лютого. Залишити Червоногород і евакуюватися. Можливо Ви не знаєте- перша евакуація восени-44 була зірвана поляками. В т.ч. і Червоногородом, Заліщиками, Товстим, Борщовом, Мельницею-Подільською, Скалою-Подільською, Бучачем, Золотим Потоком, Коропцем, Баришем.
Б. Ще в 1940 директор Слобідської школи Стахурський був переведений в Нирків. Поручик запасу Війська Польського став поручиком і командиром Червоногородської роти АК. В цій ролі він перебував до кінця роти 3 лютого 1945.
Протягом липня 41-березня 44 УПА і АК співіснували- ставили палиці в колеса одні другим, правда- зафіксовано випадок, коли спробували діяти разом.
В. Після квітня 44 сталася метаморфоза- Рота АК стала «Истребительным отрядом». Командир- Стахурський. Покровителі-комендант Чортківського гарнізону, Начальник Товстенського РОМ. Чисельність- 160 «штиків». Їм легалізували навіть власну зброю- радомські маузери і ВІСи, радянські ДП , ППШ і СВТ, німецькі маузери- не задаючи слизького питання- де взяли?
Стратегічний об’єкт- турбінний млин.
Хороші люди- сало, копченя, гуси печені, домашній хліб, довоєнний спирт- все потрібним людям!
Г. В травні ледве не стався крах- оголошено мобілізацію у Військо Польське. З роти залишилося 50(і вся зброя). Організували курси і ще підготували два десятки- дівчата, хлопці непризивного віку, ветерани 1 світової. Всього-72 на дату події.
Д. Після 5 січня було обумовлено зв’язок з Устечком- караул, ПВО і ВНОС мосту, Товстим- штаб дивізії, штабна рота, райвідділ міліції, Городенкою- теж штаб дивізії. Декого з дітей та перестарілих вивезли в Товсте і Заліщики
Е. Напад відбувався з трьох сторін- від Нагірян- палац, костьол і вулиця від Нагірян, Устечка- містечко і Дом Стшельцув і Садок- вулиця від Садок і млин . Солом’яні стріхи підпалювати не треба було- горіли ясним вогнем. Там, де з палаючого обійстя не стріляли- жертв не було, вірніше- як правило не було. Там, де відстрілювалися- гинули і стрільці і невинні.
З палацу групу «яструбків» вибили, загинув тільки перестарілий доглядач- стрельнув здуру.
Костьол, набитий людьми, відкрили, зайшли, але не вбили нікого- діти, жінки,перестарілі.
Містечко- те ж саме- загинули там, звідки стріляли.
Дом Стшельцув обороняв Стахурський з своїми дітьми, вірніше- діти відбивалися гранатами бо батько був смертельно поранений в перші хвилини бою.
Вулиця від Садок- те ж.
Млин вистояв- можливо тому, що з двох сторін був оточений живим щитом- людьми, які привезли мливо і контигент і затрималися в живій черзі на ніч. Всередину кам’яного млина їх не пустили.
Втрати УПА-2 вбитих і 5 поранених

5.«вырезавших всех немногочисленных жителей этого польского поселения.»
А.В ту ніч у Червоногороді загинуло 37 жителів.
Вірніше- 34- тих, що вбиті і згоріли в хатах.
Ксьонз Юраш вмер в кущах за костьолом- серце слабе мав.
Дві монашки біля дверей каплиці на Нирківському цвинтарі продемонстрували свій героїзм- одну застрелили, другу дійсно зарізали ножем. Кілька дітей і жінок залишилися неушкоджені.

6.«Не осталось никого.»
А.В ту ніч в Червоногороді було- бл. 60 сімей жителів Червоногороду. Коло 150 сімей жителів Ниркова, які наніч тікали в Червоногород. Коло 30 сімей з Нагірян.
Загалом- біля 240 сімей. Скільки це душ?
Б. На другий день ці «никого» зі зброєю в руках створили три групи, які пішли мстити в Нирків, Нагіряни і Солоне. Підпали хат, арешти, побої і вбивства- згадайте, вони ж «яструбки».
А на третій день прибула обіцяна «допомога» з Товстого.
Військові не прийшли, хоч на зборах партактиву в тоді ще Станіславі Москаленко, позичивши в Сірка очі, розглагольствував, що могли зробити війська з нападаючими та куренем УПА в Садках і Хмелеві. Не хотіла армія бруднити руки. Як і в Слобідці, коли вибили з засідки весь районний апарат.
А люди з чистими руками і гарячим серцем впаяли десятку зловлених в Червоногороді з зброєю в руках по 15 років. Один з них вижив. Повернувся в Польщу. І написав спогади.
Така книжка- KARASOWSKI Kasper Kazimierz Wspomnienia z zesłania : (szesnastolatek z Podola, ponad osiem lat w szponach gułagu Charków, Ural, Kołyma) / Kasper Kazimierz Krasowski. - Kęty : "Antyk" , 1998. - 346, [1] s. : faks., fot. kolor., portr. ; 23 cm
Ви буваєте в світах- спробуйте знайти. Я компенсую затрати. Можу навіть відсканувати і книжка Ваша.
Один з тих, чиї предки в ту ніч раділи нападу на Червоногород, має її, але нікому не дає- синочок в Польщі, може зашкодити кар’єрі.
Не думаю, щоб там було все, що я пишу(мені розповідали багато людей- я вчився в 9-10 класі з потомками цих поляків- вони ж не всі виїхали) але- забагато
В. Аж у кінці лютого всіх лишніх(не зайнятих у млині) почали вивозити у Товсте, Заліщики.
А у Польщу- влітку.
Г. У Червоногороді залишилося три змішаних сім’ї- польсько-українські.
Д. Перша хвиля депортованих з Лемківщини -30 сімей- розбіглася- попелища, поля голі.
Е. Тепер у містечку живе сім’я- потомки тих, хто і колись жив у Червоногороді. Тільки для того, щоб вони щось розповіли- не діждетесь. Краще промовчати.

7.«Когда в советские годы тут построили лагерь "Ромашка", некому было протестовать»
Одна сім’я, навчена гірким досвідом.
Та і проти чого протестувати? Що вирішує сторож?
Навіть водоспаду тоді не було- всю воду забирала Нирківська ГЕС.

10.«и не стоит плевать на то, что случилось тут 3 февраля 1945г.»
От і не плюйте. Опишіть все, а не точку зору рецидивіста на суді- в цьому випадку- поляків.
Tags: водоспад, замок, кам'янчанка, палац, червоне, червоногород
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments