Тернопілля- 44

Початок тут-
https://gall-skomoroch.livejournal.com/11210.html

27 квітня
 30СД, 129ГвСД - позиційні бої(перестрілки)
батарея 329ГМП(катюші)- Попівці
52СК- правий сусід- щоденні німецькі атаки з танками

28квітня
 30СД- в другому ешелоні від моста за Бураківкою до Кошиловець.
129ГвСД зміщує позиції на північ- Кадубиска-Пожежі

29 квітня
 В смузі 30СК- відселення населення з зони бойових дій. Слобідку відселяють на фільварок Чагор. В селах залишаються 10-15% сімей- догляд за майном(генерали знають «можливості» своїх солдатів).
 Деякі неув’язки- по спогадах старожилів, жителів Слобідки відселяли двічі. Перший раз- армійські вози довезли частину жителів до Фігури( половина дороги до Чагра- якраз окопи до 14 квітня), і солдати-їздові сказали- «Йдіть, куда хочете».
Вдруге- вже грунтовно- після мобілізації і пожежі на Білій- мобілізовані бачили заграву десь з-за Чагра чи Ягольниці.
 Цілком ймовірно, що хронологія була така-
Мобілізація- 1-4 травня
Пожежа на Білій- 2-5 травня
Відселення Слобідки в Чагор і Милівці- 4-7 травня
Вигнання штабних і тилових «на покуту» в Рови- 7- 10 травня
 Тоді виходить, що командуючий 30СК трохи прибріхує.
Але і колективна пам’ять старожилів Слобідки- не дуже точна. Зрештою- свідчення і спогади старожилів в ЦАМО не архівувалися.

30 квітня
 129ГвСД зміщується на північ Пожежі- західніше Базар.
Позиції під Кадубисками займають штрафники- 337ОАШР

1 травня і далі-
 Позиційна війна.
Рейди розвідгруп, розвідки боєм, перестрілки, артобстріли.
 І, щоб життя раєм не здавалося- навчання. Навчальні маневри, бої, курси снайперів, кулеметників, зв’язківців.
І- роздолля для перевіряючих всіх рангів- неправильно вириті окопи, вибрані кулеметні точки, забезпечені стики частин і підрозділів- пішла писати губернія!
 Передислокації з’єднань, ротація частин.
 Переоблік всього-від танків і гармат до солдатських ременів та ложок.
На одне не звертають уваги- що їдять солдати! А вони крадуть картоплю з ям і льохів, зерно і муку з комор- звітами про паперову наявність харчів ситий не будеш!
 Варіанти баєчки про півня, який піяв тільки вночі, і то зразу ж міняв місце дислокації я чув не раз!
Така ж баєчка- про змагання, хто скоріше добіжить і забере яйце, коли закудкудакала курка- у хазяйки діти, але ж солдат голодний!

8 травня
 Згідно розпорядження по 1ГВА штаби, тили і служби виведені за межі сіл і вриті в землю. Ось звідки ями в Ровах і на Четвертинах- землянки!
Причина- браві поварі кардинально вирішили проблему маскування диму від польових кухонь- вивели комини під стріхи будівель. Згоріла половина Білої. Зіпхати вину на німців не вдалося- вигнали всіх!
 Взагалі «червоні» командири інтелектом не прославилися- у світлиці дідової хати влаштували офіцерську баню. Від того часу в світлиці грибок- прийшлося зробити глиняну долівку і перемурувати дві стіни- розсунувся фундамент.
 Для порівняння- німецький офіцер, який заходив до діда підремонтувати чоботи(а потім приходив просто поговорити і приводив колег- дати дідові підробити трохи)- звертався до діда «гер Йоганн»(дід знав німецьку), завжди приносив щось з харчів та гостинців для тата і братів, і, навіть, коли власовець вкрав в тата папушку з старими грішми, які вже вийшли давно з обігу(іграшка!), провів розслідування на повному серйозі і повернув вкрадене!
Та і в епізоді з «парабелумом» проявив гуманність- дав час до ранку, знаючи, що вночі вони виїдуть.

8 травня (орієнтовно- прив’язано до попереднього )
 Мобілізація
 «« Вот как, по воспоминаниям Петра Григоренко, происходило пополнение дивизий Красной армии на Украине:
 "...Мы оцепили село на рассвете. Было приказано, в любого, кто попытается бежать из села, стрелять после первого предупреждения. Вслед за тем специальная команда входила в село и, обходя дома, выгоняла всех мужчин, независимо от возраста и здоровья, на площадь. Затем их конвоировали в специальные лагеря. Там проводился медицинский осмотр, и изымались политически неблагонадежные лица.
 Одновременно шла интенсивная строевая муштра. После проверки и первичного военного обучения в специальных лагерях "мобилизованные" направлялись по частям: обязательно под конвоем, который высылался от тех частей, куда направлялись соответствующие группы "мобилизованных". Набранное таким образом пополнение в дальнейшем отрабатывалось по частям. При этом была установлена строгая ответственность, вплоть до предания суду военного трибунала, офицеров, из подразделений которых совершился побег. Поэтому надзор за "мобилизованными" западно-украинцами был чрезвычайно строгий. К тому же их удерживало от побегов то, что репрессиям подвергались и семьи "дезертиров". Мешала побегам и обстановка в прифронтовой полосе, где любой "болтающийся" задерживался. Удерживала от побегов и жестокость наказаний - дезертиров из числа "мобилизованных" и "добровольцев" расстреливали прямо в части или направляли в штрафные роты.»
Сергей Замятин «Временные бойцы»»

 Трохи м’якше, але ненабагато, відбувалося і в Слобідці.

10 травня
 З Монастириск на Бучач пройшов поїзд! Німці відновили лінію!

16 травня-
 Німці використали кілька електрокерованих мінітанкеток «Голіаф»- без толку.

17 травня
 Евакуація населення з лінії фронту німцями.
 Легкий переляк в хімслужбі 1ГвА- при обстрілі радянських позицій в смузі 52СК зафіксовано снаряд, який вибухнув, не як усі- з хмаркою білого диму. Розвідгрупа знайшла осколки обгумованого скла. Алярмово організовують секрети хімдозору, гарячково вишукують протигази- від 41 всі від рядових і вище, якщо і носили сумки, то в ролі хлібниці, а протигаз викидали, як непотріб при першій нагоді чи потребі.

22 травня
 З Бучача на Пишківці- ешелон 35 вагонів

1 червня
 Поздоровлення офіцерам і солдатам- чеченам, інгушам, кабардинцям, балкарцям, карачаївцям, калмикам- геть від фронту!

6 червня
 Силова розвідка 1 км зах Свершківці. 3бат 320сп і 338ОАШР
Ввірвалися в 1 траншею і відступили.
10 вбитих, 81 поранений.
Захоплено до 40 полонених(29 померли від ран), 2 кулемети 8 автоматів, 18 гвинтівок

8 червня
 Німецька силова розвідка від 4 км сх Дуліби на Кадубиска.
Прохід в мінному полі і колючці зробили самі свої для виходу своєї розвідки. Радисти рили окопи- з штабом і артилерією зв’язалися, коли німці були вже в першій лінії окопів- за бойовим охороненням.
Положення врятував ротний- відвів бійців вліво-вправо з під удару і організував видимість обстрілу. Побувавши в окопах- німці і угорці відступили з втратами.

В бою захоплено в полон двох тяжкопоранених німців, які померли(якщо були ще живі) до первинного допиту. Взято 1 кулемет, 15 автоматів, 1 семизарядку і 1 гвинтівку.
Вбито 8, поранені-25



Все!
До початку Львівсько- Сандомирської операції- позиційна війна.


PS Тепер можна все спочатку- уточняти, додавати, корегувати, згадувати забуте. Я відновив втрачене в 2015 чи 2016.

Тернопілля- 44

Початок тут-
https://gall-skomoroch.livejournal.com/11210.html

«УНИЧТОЖИМ ФАШИСТСКОГО ЗВЕРЯ В ЕГО ЛОГОВЕ!»

1944 рік. Травень, червень. Йде підготовка до Львівсько- Сандомирської операції.
За спиною дивізій на лінії фронту йде поповнення і підготовка військ- генералів сотні, старших офіцерів тисячі, офіцерів десятки тисяч, сотні тисяч солдатів! З танками, артилерією, транспортом, патронами, снарядами.
Грандіозна кампанія дезінформації- фіктивна передислокація дивізій, корпусів і армій! І ГвА імітує своє переміщення на Волинь. З штабами, ротами, які імітують полки, батальйонами- дивізії. Танки, артилерія, піхота.

І- КАРТИ!
У штабі 1ГвА (як і 1ГвТА) висять на стіні армійські карти. З них ті, «кому следует», переносять мислі і ідеї на корпусні, дивізійні! І на всяких збіговиськах купа штабних бачать ось це-

Що це за карти? А ті, яких «не було» у червні- липні 1941 року! Прекрасні «сотки»! Видання 1939 року! А перевірені і оновлені в 1928-1932рр! В 1944 вийняли кліше і надрукували, навіть не зрізавши крамольні написи! Виходить- в 1941-1944 СРСР в державні інтереси Німеччини не втручався? Аж тепер- влітку 1944?
 А потім «воєначальнички» і «полководці» розповідають про «Карт не було!»

ВІД СЛОБІДКИ ДО КАДУБИСЬК
24 квітня



25 квітня
 30СД перейшла в наступ
Полки дивізії оволоділи Слобідкою, Попівцями, Кошилівцями і Цапівцями, вийшли в поля перед сх і пнсх Жнибороди, зах Кадубиска, за Глибокою, далі- до фігури за Білою.
129ГвСД- Хмелівка, Вербовець, Литяче, Дорогичівка



141СД- Садки, Червоне, Устечко-Дністер
316СД 52СК- сусід справа- фігура за Білою
Навіть 6 інженерно-будівельна бригада!




26квітня
Наказ по 1УФ- все населення з фронтової полоси відселити за другий оборонний рубіж.

За 30СД і 129ГвСД стають- 525МінП- пн Глибока, 4ІПТАП- Глибока, 93ТБр- Дорогичівка, 518ПАП- сх Цапівці, батарея 329ГМП(катюші)- Якубівка.

Тернопілля- 44

Початок тут-
https://gall-skomoroch.livejournal.com/11210.html

ВІД ЧАГРА ДО СЛОБІДКИ


14 квітня-
 Якщо не брати до уваги окремі підрозділи і групи відсталих(а вони ще будуть прориватися до 20 квітня)- 1ТА(нім) вийшла з котла. Втрати- більшість небойового майна армії, тилів, обозів. На шляху прориву втрачено більше половини бойової техніки. Але люди- вийшли. Втрачено 15 чи і 20 тисяч із 200 чи 240- важко оцінити людські втрати. Але Сталінград не повторився. І відступ РСЧА червня- липня 1941- теж.
Сформована тимчасова Стрипсько- Джуринська лінія фронту (за Дністром починає формуватися Коломийська).
 Бобулинці- Осівці- Білявинці- Зелена- Новоставці- Пилява- Площа- Медведівці- Слобідка Джуринська- Джурин- Полівці- Паушівка- Базар- Бураківка- Слобідка- Цапівці- Снітинка- Нирків- Нагіряни. Це пункти оборони німців. Устечко ще більше тижня буде на лінії фронту



Перед ними в полях, болотах, чагарниках-
 1ГвА
74СК- Бобулинці-Зелена
107СК- Новоставці- Медведівці
47СК- Медведівці- Джурин
52СК- Полівці-Базар
 38А
30СК-
30СД- перед Слобідка
129ГвСД- перед Попівці- Снітинка
121СД- Цапівці-Нирків
161СД- пдсх Нагіряни
101СК-
211СД- Якубівка-Торське

 Досить цікава обставина- зведення про взяття Добровлян, Дзвиняча, Заліщик, Зеленого Гаю 38 армія не дає, крім підсумкового оперзведення за місяць- 11.03-14.04. А штурмувати, брати, визволяти, чи, зрештою, входити мала би або 211СД 101СК або 161СД 30СК.
 18СК і 67СК притиснуті до Дністра в звивах русла під Космирином і Возиловом.

15 квітня.
 Перший день тиші на Джурині від витоків до Дністра.
 Від Медведовець до Стрипи і далі на північ- бої з перемінним успіхом.
 «Фестунг Тарнополь» впав. Ще кілька днів будуть прориватися на захід його захисники, видавлені з міста небувалою ще від Сталінграда жорстокістю вогню, руйнувань і байдужістю до втрат. Далі лінія фронту поступово перейде на Стрипу до Озерної.
 За Дністром формується «Коломеа-Фронт»- німці (з вимушеними союзниками- угорцями) відсувають 38 і 18 армії подалі від нафти.

17 квітня
 Проскурівсько- Чернівецька(вже невідома в сучасній російській історії) операція офіційно закінчена.
30 стрілецький корпус генерал- майора Лазька(ще 38А) четвертий день вивчає краєвиди Цаповець, Кошиловець, Поповець, Слобідки.
На дідовому обійсті стоїть німецька штабна машина і унтер через репродуктор крутить пластинки з німецькими і російськими піснями- «травить душу» радянським солдатам в окопах- їхній патефон в Свидові- за Чагром і Антонівкою. Дітлахи крадуть дома яйця- за 2 яйця унтер дасть послухати справжнє радіо!
Офіцер приніс дідові чоботи- підремонтувати. Зрозумівши, що з дідом можна спокійно розмовляти німецькою, просидів годину, хоч прибігали посильні.
Від цього моменту дід щодня мав на ґанку чергу чобіт і вузликів з їдою і ласощами для дітей.
В якийсь день офіцер помітив, що найменший (мій тато) гірко плаче. Було шикування всіх- німців, власовців, «кальмуків». Нотація, погрози і допити!!!!
Татові повернули ще австрійську коробку від леденців з австрійськими, польськими, радянськими купюрами, що вийшли з вжитку- не можна кривдити сиріт!



Під Чагром і на Рокитю в болотах 129ГвСД і 30СД в окопах.
 Замість влаштувати баню, стрижку, вошебійку- солдатів по черзі на день виводять за Антонівку і вчать проривати укріплену оборону противника. Наука перемагати! Воші почекають! Навіть крики з санбатів- є випадки тифу(!) не допомагають.
 129 гвардійська стрілецька дивізія дійшла від Чагра до Фігури- розвилки доріг на Бураківку- Цапівці.
30 стрілецька дивізія- до початку Цукерні.



 Оригінальність топоприв’язки- 35СП вийщов до букви «Г» в написі «Середни горб» і до букви «С» в написі «Слобудка Кошиловецка». На архівній карті(офіційна радянська «сотка» 1943 року) немає ні Г ні горба, а буква С приблизно біля хати мого однокласника за млином- там їх не було ще тиждень. Так і не вдалося розгадати місце напису «пильн» на городенківському листі карти. Ще можливо зрозуміти на Дністрі позиції біля напису «пар»- біля напису є позначка переправи.
 121 стрілецька дивізія- до Снітинки і кольонії Нирків( східна окраїна Цаповець). До Ниркова справжнього- ще два км до другої кольонії Нирків( вибрики виборчої системи Польщі) і три км до села.

 Через три дні 121СД переправиться через Дністер і 30СД розширить позиції до двох фальшНирковів, а 129ГвСД- від них же до Устечка.
Навпроти- 291ПД німців, розгромлена під Китайгородом, вдруге під Ориніном і втретє в Мишкові!
Вони ще й програвач з пластинками вивезли!
 На цій же архівній карті лінія позицій скромно буде залишатися перед Устечком, тобто старий міст і паромна переправа вище по течії- на нейтральній території, хоч старожили розповідали, що переправи вище і нижче Устечка діяли одночасно протягом деякого часу.

18 квітня.
 На півдні-
27МБР- рота зі Скали вийшла за Дністер

20 квітня.
 30СД одержує поповнення. НЕ ОЗБРОЄНЕ і НЕ ОБМУНДИРОВАНЕ. 950 цивільних. Їх вчать азів- будова гвинтівки, 1 вправа з стрільби, діїї в наступальному бою.
Цікаво- на 950 чол тільки 670 ременів і 430 казанків. А решта?
Ще цікавіше- разом з ППШ привезли і ППС(Судаєва)-100 шт.

22 квітня
 Поповнення 30СД займається стройовою підготовкою!

23 квітня
 129ГвСД- Розвідка і спостереження зафіксувало збільшення інтенсивності руху по дорогах з Слобідки, Поповець, Кошиловець, Цаповець, Ниркова, Нагірян, Устечка на захід.

24 квітня
 30СД- Розвідка і спостереження зафіксувало збільшення інтенсивності руху по дорогах з Слобідки, Поповець, Кошиловець, Цаповець, Ниркова, Нагірян, Устечка на захід.
Новобранці вивчають рух строєм і матчастину кулемета.
 Унтер з дідового обійстя дав жителям села час до ранку- віддати вкрадений «парабелум» (він вішав ремінь з кобурою на двері кузова, щоб вітер не закривав), але , як тільки добре стемніло, завів машину і поїхав на Білу і далі на Пожежі.
 129ГвСД перейшла в наступ до Свершковець і Хмелеви, де її зустріли німці.

Тернопілля- 44

Початок тут
https://gall-skomoroch.livejournal.com/11210.html

МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ!
12 квітня-


 18ГвСК і 67СК- переправа через Дністер.
Німецькі плацдарми Петрів, Секерчин, Нижнів
 47СК- бої під Пилявою
 74СК передислокація
 52СК-
276СД вийшла на західну окраїну Чорткова.
183СД бій за ст. Біла-Чортківська, підійшла до ЯгольниціСт.,
316СД підійшла до Ягольниці.

На сході-
 38А- німці відходять з рубежу оборони.
 30СК
30СД- пд Ягольниця- Свидова
129СД- Товсте, Рожанівка
121СД- пд1км Рожанівка
 101СК-
161СД-ст.Ворвулинці
211СД-ст.Торське

На півдні все закінчено.

13 квітня-
 74СК-наступ на Ст.Петликівці-Зелену- Новоставці без успіху.
 52СК
276СД перед ст. Білобожниця, ст. Біла-Чортківська.
183СД бої в Ягольниці Ст.
316СД біля Ягольниці
1ГвА штаб армії нарешті (хоч і запізно!) зрозумів тактику німців- кулеметні заслони(3-6 чол) на панівних висотах при вчасній підтримці артилерії та мінометів.
Це не були смертники, як писала радянська історія. Гермаківка, Королівка, Сков’ятин, Більче- Золоте, Шишківці- це відомі мені епізоди.
Тільки в Більчі-Золотому один кулеметник загинув- при вибуху серії мінометних мін його відкинуло з вершини Пісочної на крутий схил до Серета. Старожили пам’ятали- він помер вже вдолині за хатою. Там і похований скритно. Але він тримав підступи до Більча- Золотого більше доби- доки останній потік(вже не колона) цивільних, відсталих від частин, від Юр’ямполя, Пищатинець, Монастирка не перейшов міст на Доброкут. Не думаю, що це був тільки один заслон над Більчем, але про інші мені відомо менше.
Але думаю, що якраз під нищівний вогонь «лєкстріческіх» МГ-42 таких заслонів кидалися роти, батальйони, полки.


На сході-
 38А-
 30СК-
30СД сх. Мухавка, сх. Свидова
129СД- бій Товсте
121СД- пд. Рожанівка- сх. Солоне
 101СК-
70ГвСД- Теклівка-Касперівці
211СД- ст. Торське
70ГвСД- ст. Ворвулинці

На півдні-
27МБР 1 бат від Кривче-Гермаківки з 317СД(6.04) вийшов за Дністер в Семаківці.
64ТБР 2 танки з засади біля Поточиськ зняті.

Тернопілля- 44

Початок тут-
https://gall-skomoroch.livejournal.com/11210.html

Залишається ефектний вихід на сцену 45 Гвардійської Гусятинської Танкової Бригади!
Прогнавшись марш-маршем від Малого Кучерова до Дністра, переправилися на луках біля Іваня, рушили в атаку 12 танками (рахуйте!).  Над Устечком (до броду ще 2 км)  2 танки підірвалися на мінах.
На окраїні Шутроминець наткнулися на одиноку протитанкову гармату з прикриттям відділення піхоти- втратили танк.
По розкислій снігоболотній суміші (квітень, обід!) вилізли на середину радянського польового аеродрому 1941 року (Поповце-2) і німецького в березні 44 і зупинилися, як тополі на Плющисі на виду Кошиловець, Поповець, Цаповець і Беремян! Здогадалися 3 танки розвернути на Кадубиська, а 5 в сторону старих австрійських окопів.
А далі- барон Мюнхаузен відпочиває!
Слово- ЖБД бригади-



Майже так!
От тільки не було ні німецької атаки з Глибокої, ні німецьких танків і самохідок, ні атаки від Кошиловець! Одна (чи дві?) протитанкова гармата (чи ШтуГ? Малоймовірно!) методично і послідовно підбила всі 8 танків, загрузлих у болоті серед поля!

(Рахували? Скільки? 11 танків? А де ж 12?)
А 12- ВТІК!

Прогнавшись від Глибокої через Кошилівце-Попівці, ввечері зупинився на вечерю на східній окраїні Цаповець. Ситна вечеря в селянській хаті, здоровий молодий сон і зранку- на Тлусте (туди ж мала вийти 40ГвТБр!).

Але через 2 км в Снітинці (на карті 11ГвТК я позначив) стояла одинока німецька протитанкова гармата! От вона і зупинила танк влучним пострілом! Не вийшов ніхто!

Ні командир 1ТБн, ні 3 члени екіпажу, ні радистка з штабу бригади.
Коли через місяць гнали мобілізованих людоловами з Кошиловець- Поповець на Тлусте- танк ще стояв з напівзгнилими тілами екіпажу.
По донесенню про втрати- пропали безвісти!

В захороненнях Товстого, Поділля чи Устечка- не числяться!.

Ось і кінець Якубівсько- Солонсько- Кошилівського бліцкрігу!
Дорога Тлусте- Язловець не осідлана, створити лінію оборони Дзвиняч- Тлусте не вдалося, але результати наяву!
24 танки і самохідки- в металолом (не рахуючи підбитих і втоплених в Устечку), результат- нуль!

Маленька проблемка- 8 квітня всього цього вже не було- те, що залишилося- сиділо довкола Устечка на вузенькій смузі між обривом правого обриву каньйону і водою Дністра!
І чорні коробки згорілих ні за цапову душу танків будуть бовваніти по полях на Кадубисках, в Снітинці і довкола перехрестя доріг, якими їздять любителі мандрів і природи в Червоне і на Городенку- Івано-Франківськ.

А писаки від історії (наші, рідненькі, українські і навіть західноукраїнські) будуть розписувати «безсмертний подвиг радянського народу у Великій Вітчизняній Війні»!


Тернопілля- 44

Початок тут-
https://gall-skomoroch.livejournal.com/11210.html

Повертаємося в Устечко

Рівнем нижче- як це бачив 11ГвТК



На звітній карті 11ТК це виглядає ефектно!

А ми подивимося ще нижче- з рівня бригад.

64 Гвардійська Червонопрапорна Танкова Бригада дійшла до перехрестя доріг
Нагіряни-Торське і Устечко- Бересток. Далі повернула на південний схід і на 300
метрах втратила 4 танки- вони виповзали з підйому на рівне і навіть не встигли
побачити, хто їх підбив- одна гармата чи кілька, бо танків там і не було, тим
більше важких.
Вернулися назад на окраїну села.



40 Гвардійська Чортківська Червонопрапорна Танкова Бригада дійшла до того ж перехрестя, тільки спробувала піти прямо і на північ з тим же успіхом!



Двічі!



8 квітня 64ГвТБр допалювали на луках Устечка.

І про 40 Гвардійську Чортківську Червонопрапорну Танкову не забули-

1 танк втопили самі, 2 спалили німці!

А 45 Гвардійська Гусятинська заслуговує окремого наступного запису!

Тернопілля- 44

Початок тут-
https://gall-skomoroch.livejournal.com/11210.html

((Якраз встиг!
Адже завтра- 76 річниця побоїська на Кадубисках!))

БАТОГОМ ОБУХ ПЕРЕБИТИ!

Останній раз така ідея виникла в чиїсь голові 4 квітня- силами 74 і 52СК з півночі та 11ГвТК і 101СК 38А з півдня перерізати дорогу «розгромленим залишкам німецьких військ, які прориваються на захід».
Якщо стрілецькі корпуси мали «стати стіною» вздовж дороги Чортків- Тлусте- (Торське) і (Заліщики)- Дзвиняч- Торське, то танки і МБА мали з Устечка вийти на трасу через Бересток- Якубівку- Солоне.

Гладко було на папері…
З штабу 1ГвТА (і 38А) це виглядало так- 5-7 квітня.



Недовго музика грала….



Запахло смаженим….



Як би чого не вийшло…



Спасіння принесла погода. Дощі в верхів’ях Дністра- погода непідвладна навіть Ставці ВГК! І готовий на 90% міст біля Луки пішов за течією Дністра!



Та і 101СК теж не блиснув- застряг між Новосілкою- Мишковом!

Тепер 1 (вже гвардійська!) ТА може зайнятися  корпусом Афоніна (він догибає на Бучаччині), та і на Станіславщині починає припікати в п’яти ( це вже за межами моїх пошуків)


Тернопілля- 44

Початок тут-
https://gall-skomoroch.livejournal.com/11210.html

ГЕРОЇ ДНІСТРА- 3
Так залишено чи ні?
Пропоную розібратися самому і сказати мені!


Де знаходиться танкова засада?
В Заліщиках? Добре!
Де Дністер? Охоплює Заліщики з заходу- півдня- сходу.
Куди пробує прорватися противник при підтримці танків? На ПІВДЕННИЙ берег Дністра.
Де логіка? В незнанні карти тих, хто буде читати.
А суть- у цій схемці-


Де танкова засада? На ПРАВОМУ березі Дністра.
Де Заліщики? На ЛІВОМУ березі Дністра.
Хто в Заліщиках? Німці. Розвернули «Ахт-ахт» і ахнули!
Тільки в БД цієї схемки НЕМА!

А потім? Потім 8 квітня 45ТБр змінює 27МБр. А 27 виставляє 8 квітня заслони там же, займає 10 квітня  рубежі оборони там же, і, в кінці кінців 11 квітня висилає розвідку! Сумніваюся, щоб за своєю ініціативою....


А результат розвідки 27МБр повідомляє в корпус аж 12 квітня ввечері!
А корпус в 1ГвТа- 13 квітня зранку!
А 1ГвТА у фронт так і не повідомляє!
А 38А- рапортує 14 квітня- захопили! (от і ціна слова «ЗАХВАТИЛИ»! Ввійшли, прийшли, дотелепали!
Але та ж 3ПМБр 14 квітня вже збирає понтони і 15 квітня наводить переправу
А ШО? 1ГвТА ЗНАЄ, ДЕ собака зарита!


Якби ж то «мемуаристи», «воспоминателі і розмишлятелі» та «доследователі» (навіть наші, українські) читали хоч документи бригад і дивізій! Та ні- вони більше на глобусі «воюють»!

Тернопілля- 44

Початок тут-
https://gall-skomoroch.livejournal.com/11210.html

ЛІРИЧНИЙ ВІДСТУП.

(Писав давно, переробляти- хочу, але час!)

Ні, тут не буде спогадів ні Георгія Костянтиновича, ні Армо Христофоровича, ні навіть компіляцій з маразматичних ’’Героїв Дністра’’.
Вже навіть у середині 80-х з уст ще живих учасників тих подій можна було почути правду- не цілісну картину, тільки штрихи, які вже тоді псували ЛУБОК.
Здається за скоро тридцять років Незалежності, пора б вже і забути його, так ні- навіть в Чорткові і Заліщиках красуються на постаментах облізлі ’’Тридцятьчетвірки’’, висаджені повище- щоб всі бачили!
І шпичка стирчить в небо біля мосту в Заліщиках.  Щоб не забули!
Фразочка ’’ Якщо хтось призабув або не знає, то нагадую. За форсування Дністра 9 солдат отримали звання «Герой СРСР» ’’.
Навіщо російським ’’ВоєнІстам’’ старатися? Свої не дадуть забути про те, як останні окупанти з передостанніми герці герцювали на цій землі!

Не треба ’’Мумуарів’’. Не треба грубих фоліантів ’’досліджень’’- це ж вторинне!
Навіщо? Є ПК. Є всесвітня павутина.
Є ЦАМО РФ- в побуті Подольський архів
https://pamyat-naroda.ru/
http://obd-memorial.ru/
http://podvignaroda.ru/

До вказаного треба ще бажання, терпіння і впертість.
І- бажання. Бачити своїми очима. Не більше.
(І надалі. Окремих посилань на окремі листи НЕ БУДЕ. Документи можна знайти за вказаними мною адресами У ВІЛЬНОМУ ДОСТУПІ. Було б бажання знайти, а не ПЕРЕВІРЯТИ. Бажаю успіхів!)

ШТРИХИ ДО КАРТИНИ

Локальна передісторія.
21-25 березня відбувся досить ефектний рейд двох танкових армій на південь до Дністра і за Дністер по території Тернопільщини і Хмельниччини. Майже без боїв-  принаймі на Тернопільщині крім тилових, каральних і поліцейських підрозділів та команд виздоровлюючих, військових не було.
За цей рейд посипався ’’зорепад’’ на погони, груди, знамена частин і з’єднань. А через тиждень- жорстоке протвереження. У Франківську (так, злегка), а основне- від Ярмолинець- Кам’янця- Подільського німецька 1ТА, вже списана в ’’почесну капітуляцію’’, оскалила зуби і рушила ’’не туди’’, куди планували в Москві. 1ТА вже мала досвід- від Черкас до Кам’янця-Подільського в ’’мандрівному котлі’. Чомусь радянські стратеги не подумали, що пройшовши пів України, 1ТА може пройти ще півтори сотні кілометрів на захід.
Загальновійськові і танкові армії, які мали заповнити вакуум, не змогли повторити ’’махновський’’ ривок 1 і 4 ТА- пальне, транспорт- все з’їли ’’піонери’’.
Великою таємницею цих днів кінця березня є якісь туманні ’’ковпаки’’, ’’рубахи’’, які виникли нізвідки і через кілька днів щезли в нікуди. Згадуються підрозділи і групи відсталих військ з покаліченою технікою і виздоровлюючими офіцерами на чолі, які ’’презентували’’ першу владу.

’’Визволені’’ 25 березня Заліщики знову стануть ’’окупованими’’ через тиждень ще на декаду. Потім до середини липня- у прифронтовій зоні.
Ця декада теж туманно- таємнича. Що творилося в Скалі, Мельниці, Борщеві, Товстому, Заліщиках? Невідомо.

Отже- по днях. Від перших осіб. Мовою архівних документів. Туманною, прикрашеною, але не перемальованою язиками маразматиків, що страждали хронічним забуванням окулярів ’’для чтения’’ в піжамах чи ’’парадно-потішних’’ мундурах в шафі.

"ГЕРОЇ" ДНІСТРА
Заліщики. Перша половина квітня 1944 року.

РОЗВІЯНІ ВІТРОМ


Перше враження з першої вирізки.
Німецька розвідка з П’ЯТЬМА ТИГРАМИ? Ого!?
Південніше дороги Скала- Колиндяни- Улашківці- Ягольниця- Джурин Бучач засвітилися ТРИ Важких Танкових- 1 Батальйон Вермахту і 2 Роти СС- 509ВТБ, 101 і 102ВТР СС. 29+4+3 ’’Тигри’’. ВСЕ!
Читаючи описи бойового шляху 509ВТБ так і хочеться потерти очі цибулею- щоб хоч поспівчувати німецьким технікам!
Перед Циганкою, Нічлавою, Серетом, Дупою і Джурином (вони знали маршрут ще з 1 Світової- де є кам’яне дно- який же міст витримає таку вагу!) механіки підкручували 1-2 каліки, і ті імітували атаку (‘’Не заважайте! Краще вступіться!’’). Сотня кілометрів безперервної боротьби з поломками, але- ‘’Ми це зробили!’’.

Перед Кудринцями з сотень трудяг ’’Опелів’’, ’’Мерседесів’’ і ’’Бюссингів’’ зливали бензин до краплі, щоб заправити ненажерливі ’’Тигри’’ і не менш ненажерливі ‘’ФАМО’’. Бензину вистачило до Юр’ямпільського перехрестя! Між Іване-Пустим і Шупаркою знову екзекуція- з сотень машин! До грама! (І між Товстим і Берестком- Устечком теж- сотні авто, все, чого душа забажає і НІ ГРАМА БЕНЗИНУ!). Шупарського і Берестківського бензину вистачило до Цаповець (Поділля). Виручила німецька транспортна авіація- звиш сотні бочок бензину і в’язок каністр з маслом градом висипалися на городи посеред Цаповець- до Сорок вистачило, а там вже були свої. Це один 509ВТБ! А ще танкові дивізії? Вони ж теж мали по кілька-кільканадцять калік. А артилерійські тягачі з знаменитими «ахт-ахт» на буксирі?

Півроти саперів, 2 полкових 76-мм гармати, 7 37-мм зеніток, три самохідки і сотня піхотинців перекатами відступала від гори над Добровлянами до сучасної автостанції добу. Відбивалися, доки могли.
Хоча і німці не рвалися- імітувати прорив до Дністра і через Дністер- це і було основним завданням ‘’Групи Брайта’’ і ‘’Групи Гольника’’ біля Хотина, доки ‘’Центральна Група’’ і ‘’Група Шеваллері’’ ‘’прогортали’’ дорогу на Борщів- Товсте- Кошилівці- Язловець і на Бурдяківці- Озеряни- Улашківці- Джурин- Бучач мимо Чорткова, заганяючи в ліси, яри і глухі села дивізії і бригади 1ГвА- ‘’Не заважайте! Вам же гірше буде!’’.  ‘’ЦГ’’(для науки) гнала перед собою ‘’Групу Бабаджаняна’’ від Борщова до Чагра, доки бравий комбриг не здогадався по розкислих полях вступитися з осі удару рештками воїнства до окраїни Цаповець - німці гробити людей і техніку в каші з снігу і болота не рвалися- йшли по гостинцю через Товсте- Ангелівку- Кошилівці на Язловець, а не розквашеними польовими грунтовками через Антонів- Чагор- Слобідку- Пожежі на Новосілку Язловецьку.

І ще питаннячко підленьке стосовно 3 ПМБр (вірніше – 18ПМБн). На залишках шосейного мосту німцями була наведена тимчасова переправа. Вона існувала, доки з Заліщик евакуювалося німецьке і румунське тилове ‘’воїнство’’. А потім? А потім в кількох місцях підірвали стяжки і понтони пішли у вільне плавання. Але недалеко- їх виловлювали і в Колодрібці і в Горошовій і ‘’прихватизували’’.
А 18ПМБн використовував те, що не поплило для наведення ‘’свого’’ моста- різномастно-різнокаліберного. От тільки вантажопідйомність визначається не по 24-тонних секціях, а по найменших, своїх, 12-тонних. Тобто в Заліщиках не переправлявся НІ ОДИН танк.

Іване- Золоте (німецькі понтони) і Устя- Колодрібка- ось понтонні і паромні переправи, які перепустили через себе біля 95% танків, 90% артилерії  і автотранспорту.
Неймовірно? Можливо. Але мені прийшлося читати Мюнхаузеніаду командира 77БЕПО Турганова і рапорт військової прокуратури- ‘’як просвистали два бронепоїзди’’.  І про героїчну загибель полковника Санюка під Оришківцями читав- панегірик і реальну картину


64 ТБр виставляє заслони на ПРАВОМУ березі Дністра напроти Заліщик і Колодрібки ( Кошмарний сон Жукова ще не розвіявся!). Крім груп, які пробивають шлях в Заліщики і Колодрібку, виявляється ще одна- на Устечко!
І знову з’являються ‘’Тигри’’ (А може- Танк- У(страшающий)1?. Не було ж їх, не було! Були
Pz-4- на той час основні бойові танки танкових дивізій Вермахту.
Серед дня авіація розбомбила переправу. Під вечір команда- ВІДІЙТИ на ПРАВИЙ берег. ‘’Яко посуху!’’ Танкісти кинули танк непідірваним і переправилися разом з саперами.

ЗАЛІЩИКИ ЗАЛИШЕНО.

Вище корпусу- армії ні однієї згадки!

Тернопілля- 44

Початок тут-

https://gall-skomoroch.livejournal.com/11210.html

ЗАСУНУТІ В ШУХЛЯДУ


8 квітня-
На заході-
Три дивізії 18ГвСК відступають до Дністра.
Через Дністер переправилася 237СД 67СК- рятувати становище

В центрі-
 74СК
155СД форсує Серет біля Угриня
68ГСД- відбита за Серет
316СД- взяла Сосулівку.

 52СК
Групою офіцерів 276СД винесено прапор полку.
183СД в наступі просунулася на 200-500м.

На сході-
 38А-
 107СК
304СД- переправа Серет, пнзах Улашківці
127СД- переправа пн Милівці, Заболотівка
30СД- переправа Милівці
 30СК-
129СД- переправа пд Лисівці, пд Капустинці
121СД- переправа пд і пн Лисівці
161СД- переправа Шипівці бій Шершенівка

На півдні-
27МБР- Михальче-Поточиска-Хрещатик. Заслони по берегу Дністра.
40ТБР- переправа на правий берег Дністра. Затонув танк. Відмінили.
Переправа не наведена. МБА з 2 танками очищає ліс від Нагірян. Танки згоріли. 2 танки в розвідку на перехрестя Бересток-Торське. Танки підірвалися на мінах і згоріли.
64ТБР- не переправилася на правий берег. Затонув танк. 3 танки залишилися на лівому березі. До ранку 2 з них спалені.
1664ІПТАП розбігся при нічній атаці німців
45ТБР- Три танки з десантом відійшли в Устечко, відбиті від мосту-парома. Ввечері- відігнали німців від мосту-парома. Вночі на 9 квітня бригада вийшла з бою і за ніч зосередилася в Семаківцях. Танки передані в 44ТБР. 1 танк залишився на лівому березі біля парома в розпорядженні 40ТБР
44ТБР прибула в Городенку. 4 танки затонули в Пруті.

ФІНАЛ
9 квітня-
 Для прискорення подій німці «підкидають» на кілька днів 506ВТБ. Це четвертий «звіринець», який «засвітився» в межах Мельниці- Збрижа- Борщова- Чорткова- Заліщик- Бучача.
 До речі- на всіх фронтах у всіх битвах Німеччина мала трохи більше десятка ВТБ і півдесятка ВТР, озброєних «Тиграми». І все! «Тигри», «Ягдтигри», Королівські тигри», «Штурмтигри», «Елефанти» були виключно у окремих автономних батальйонах і ротах, більше ніде.От тільки появлялися ці «пожежні команди» там, де від них буде реальний ефект. В противагу- танковий полк «Звіробоїв» - могутніх ІС-2 під Тернополем був четвертований своїми ІПТАПівцями при висуванні на вихідні позиції- протитанкісти навіть не чули про існування таких танків!
 Аналогічно- від 41(коли бучацькі соколи чехвостили чортківських і поповецьких СБ, ПЕ і ЯК, а Покришкіну навіть зараховано збитий АР) і до 45(коли ЯКи били Кобр, Кобри- МІГи і всі хором чехвостили бомбардувальники) авіація мало знала і ще менше хотіла знати про сусідів знизу.
 Ще до речі- капітан Кулявін(перший комендант Борщова в 1944) загинув від власних штурмовиків під Петровом (Франківщина)- авіація з піхотою, особливо з танкістами узгоджувала дії дуже кепсько.

 Під натиском німців корпус Афоніна відступає до Дністра
 18СК-
226СД- Жизномир Олеївка Пужники Новосілка Коропецька
280СД- Новосілка Кор.
141СД- Сокілець Скоморохи Русилів Сороки
 Через Дністер переправилася 151СД 67СК
237СД бій Зубрець

 74СК- без змін
316СД змінила 68ГСД
68ГСД- марш в Шманьківчики
155СД- марш в Яблунів-Сухостав
 52СК Атака на Ягольницю і Ст.Ягольницю- без успіху.

На сході-
 38А-
107СК
304СД- Сосулівка, Улашківці
127СД- пнсх Милівці, Заболотівка
30СД- зах. Капустинці
30СК
129СД- пн. Лисівці
121СД пд Лисівці, сх Шипівці
101СК
161СД- перед Кузігурою
211СД- перед Вільхова
70ГвСД перед Ставками, Блищанкою

 Ймовірно, що в цей день під артилерійсько-мінометним градом загинули залишки особового складу одного з німецьких танкових батальйонів, що окопався і кілька днів тримав кругову оборону в Колиндянському лісі- в кілометрі від траси з Давидковець до Колиндян. Втративши надію зім’яти вперту групу(150-200 штиків? стволів? голів? під командою генерала- його особисті речі були знайдені в середині 80-х), їх вимішали з землею артилерією- живим не вийшов ніхто.

На півдні-
27МБР- Правий берег Дністра від Заліщик до Устечка.
Для прикриття 40ТБР і 1664ІПТАП переправляє батальйон на лівий берег Дністра в Устечку. За день- 15 стрільців.
Німці зайняли північну частину Устечка.
Для розгрому штабу 3ТД в Торському вислана група 10 стрільців. Про повернення групи- інформації нема.
До вечера німці спалили решту танків і зайняли все Устечко.
44ТБР зайняла позиції в Незвиску.



10 квітня
 10ТД СС «Фрундсберг»- жорстокі бої за утримання північної стіни коридора з 10 до 15 квітня
 Ар’єргарди ГБ з південною частиною ДГ і авангардами ЦГ починають формувати південний коридор- Касперівці- Торське- Дорогичівка- Хмелева- Скоморохи. Потреби в ньому особливої немає- поряд кошилівський гостинець вже пропустив більшість колон ЦГ, ГБ, на рубежі Джурина вже формується тимчасова лінія оборони(треба навести лад на лінії ще Першої Світової), але треба показати Жукову, хто хазяїн на обійсті.
В додаток до 18ГвСК Афоніна Жуков кидає в котел ще і 67СК. Обидва вони вилетять (якби ж матушка-піхота вміла літати! Вона ж і плавати не вміла. Скільки пішло за водою- Дністер знає!) за Дністер через 2-3 дні, залишивши німцям артилерію, обози і тили( ті, що не відстали ще під Теребовлею два-три тижні тому)

 151СД-бій Возилів
 74СК передислокація Матеушівка. Нов.Петликівці.
 52СК переходить до оборони- Ридодуби, Семаківці, Біла, Чортків,Бердо- ЗА дорогою з Угриня, Шманьківчиків, Росохача і Ягольниці на Джурин.
Нова 304СД біля Залісся, Ягольниці.

 На сході-
38А-
211СД вибита з Мишкова
70ГвСД вийшла за Доброкут
 107СК- 304 і 127СД передані в 1 ГвА
30СД передана в 30СК

На півдні
40ТБР прикриває берег Михальче-Губин

11 квітня-
 18ГвСК і 67СК- відхід до Дністра.
 47СК- бої під Пилявою
 17ГвСК- безуспішні атаки на Слобідку Джуринську
 74СК- на марші
 52СК- з мінімальним успіхом збиває німецькі заслони і просувається на захід.

На сході-
 38А
241СД виводиться на Чернівці
 30СК
30СД- Сосулівка, Милівці- Шершенівка
129СД- Шершенівка
121СД- Олексинці-Мушкарів
161СД-Олексинці
 101СК-
211СД-Мишків
70ГвСД- Мишків-Гирівка
 107СК- 127 і 304СД- марш на Вигнанку

На півдні-
64ТБР 2 танки в засаді Поточиська.